Anti-Reflux Mucosa Ablation in the Treatment of Refractive Gastroesophageal Reflux Disease

V Yakovenko

doi:10.31636/prmd.v8i1.1

Автор(и)

V Yakovenko Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31636/prmd.v8i1.1

Ключові слова:

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), рефрактерна ГЕРХ, ендоскопічне лікування, антирефлюксна абляція слизової оболонки (ARMA), клапан Хілла

Анотація

Стаття присвячена антирефлюксній абляції слизової оболонки (ARMA) — новому ендоскопічному методу лікування рефрактерної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), що не реагує на стандартну терапію. ARMA відновлює функцію кардії шляхом контрольованого рубцювання.

Метод показаний пацієнтам з рефрактерною ГЕРХ, залежністю від інгібіторів протонної помпи (ІПП), порушенням клапанної функції гастроезофагеального з’єднання II–III ступеня за Хіллом та невеликою грижею діафрагми (до 2–3 см). Протипоказання включають великі грижі, попередні операції на гастроезофагеальному з’єднанні, ахалазію, тяжкий ерозивний езофагіт та стравохід Барретта.

Процедура включає діагностичний огляд, субмукозну ін’єкцію фізіологічного розчину для створення «подушки» та термічну абляцію слизової оболонки. Для коагуляції використовуються аргоноплазмова абляція, коагуляційні щипці (наприклад, Coagrasper), ніж для підслизової дисекції у режимі Forced Coag (ефект 2, 40 Вт), створюючи білу поверхню без карбонізації.

Післяопераційне ведення передбачає обмеження фізичних навантажень, дієту та медикаментозну терапію (подвійна доза ІПП). Контрольна ендоскопія проводиться через 2–3 місяці.

Клінічний досвід клініки «Оберіг» (58 пацієнтів) показав значне і тривале клінічне покращення та поліпшення ступеня клапана Хілла у 56 із 58 пацієнтів (97 %). ARMA є ефективним та безпечним мініінвазивним методом, який потребує подальшого вивчення.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Vakil N, van Zanten SV, Kahrilas P, et al.; Global Consensus Group. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus. Am J Gastroenterol. 2006 Aug;101(8):1900–20; quiz 1943. doi: 10.1111/j.1572–0241.2006.00630.x. PMID: 16928254.

2. Katz PO, Dunbar KB, Schnoll-Sussman FH, et al. ACG Clinical Guideline for the Diagnosis and Management of Gastroesophageal Reflux Disease. Am J Gastroenterol. 2022 Jan 1;117(1):27–56. doi: 10.14309/ajg.0000000000001538. PMID: 34807007; PMCID: PMC8754510.

3. Savarino E, de Bortoli N, De Cassan C, et al. The natural history of gastro-esophageal reflux disease: a comprehensive review. Dis Esophagus. 2017 Feb 1;30(2):1–9. doi: 10.1111/dote.12511. PMID: 27862680.

4. Inoue H, Tanabe M, de Santiago ER, et al. Anti-reflux mucosal ablation (ARMA) as a new treatment for gastroesophageal reflux refractory to proton pump inhibitors: a pilot study. Endosc Int Open. 2020 Feb;8(2):E133-E138. doi: 10.1055/a-1031–9436. Epub 2020 Jan 22. PMID: 32010745; PMCID: PMC6976329.

5. Yadlapati R, Vaezi MF, Vela MF, et al. Management Options for Patients With GERD and Persistent Symptoms on Proton Pump Inhibitors: Recommendations From an Expert Panel. Am. J. Gastroenterol 2018;113:980–986. PMID: 29686276.