Вплив L-aргініну на швидкість розрішення післяопераційного парезу кишечника у хворих з ургентною абдомінальною патологією
DOI:
https://doi.org/10.31636/prmd.v1i1.5Ключові слова:
післяопераційний парез кишечника, L-аргінін, гемодинаміка, маркери запаленняАнотація
Актуальність. Моторно-евакуаторна дисфункція шлунково-кишкового тракту широко розповсюджена в післяопераційному періоді і виникає не тільки після великих операцій на черевній порожнині, заочеревиннному просторі, а й після невеликих за обсягом оперативних втручань, у тому числі виконаних лапароскопічно. Порушення моторики шлунка та кишечника зазвичай триває перші 3–5 діб після операції, що підвищує тривалість перебування в стаціонарі, летальність та вартість лікування [1, 2].
Мета дослідження. Підвищення ефективності інтенсивної терапії після невідкладних абдомінальних операцій шляхом розробки та обґрунтування медикаментозної корекції порушень моторики кишок на підставі вивчення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, маркерів запалення, показників гемодинаміки та електролітного складу крові.
Матеріали та методи. Обстежено 51 хворих, яким у КЗ “Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня” ДОР проводилися оперативні втручання лапаротомним доступом з приводу защемлених кил, гострої кишкової непрохідності, перфорації виразок 12-палої кишки з розлитим перитонітом. Залежно від варіанта медикаментозної корекції післяопераційного порушення моторики кишок хворих було поділено на дві групи. До 1 (контрольної) групи увійшло 27 пацієнтів. Тривалість оперативного втручання у хворих цієї групи становила 81,5 ± 29,0 хвилин. Медикаментозна корекція порушень моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту у них проводилася комбінацією метоклопраміду та неостигміну броміду. До 2 (основної) групи увійшло 24 хворих, серед яких було 9 чоловіків і 15 жінок. Тривалість оперативного втручання складала 104,6 ± 48,3 хвилини. Хворим цієї групи медикаментозна корекція моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту проводилася комбінацією розчину 0,5 % метоклопраміду та L-аргініну (Тівортін, “Юрія-Фарм”, Україна). Моторно-евакуаторні порушення шлунково-кишкового тракту, вимірювання внутрішньочеревного тиску, параметрів гемодинаміки, маркерів запалення здійстнювали до операції, через 1, 3 і 7 діб після неї. Прикінцевими результатами лікування були: тривалість перебування у BAIT та у стаціонарі, летальність у BAIT та у стаціонарі, строки відновлення самостійного відходження газів та відновлення самостійної дефекації. Кінцевою точкою дослідження була 28 доба після оперативного втручання, коли оцінювали якість життя за шкалою Rancho Los Amigos Scale (RLAS).
Результати. До операції гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини супроводжуються моторно-евакуаторними розладами шлунково-кишкового тракту, помірною внутрішньочеревною гіпертензією, гемодинамічними змінами у вигляді підвищення роботи лівого шлуночка при зменшенні його потужності, збільшенням периферичного судинного опору на тлі зменшення ударного об’єму. В післяопераційному періоді стандартної стимуляції шлунково-кишкового тракту у більшості хворих порушення моторики шлунково-кишкового тракту досягають свого максимуму на 2–3 добу та супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску, наростаючим збільшенням судинного опору, підвищеною роботою лівого шлуночка при зменшеній його потужності та запальною відповіддю організму, яка зберігається понад 7 діб після операції. Прискорення відновлення перистальтики настає при включенні до терапії L-аргініну і супроводжується зменшенням постнавантаження, сталою роботою лівого шлуночка при збільшенні його потужності та прискореним розрішенням запальної відповіді організму.
Завантажити
Посилання
Warner WB, Vora S, Alonge A, Welgoss JA, Hurtado EA, von Pechmann WS. Intraoperative and Postoperative Gastrointestinal Complications Associated With Laparoscopic Sacrocolpopexy. Female Pelvic Medicine & Reconstructive Surgery [Internet]. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health); 2012;18(6):321–4. Available from: https://doi.org/10.1097/spv.0b013e3182724648
Schmidt J, Stoffels B, Savanh Chanthaphavong R, Buchholz BM, Nakao A, Bauer AJ. Differential molecular and cellular immune mechanisms of postoperative and LPS-induced ileus in mice and rats. Cytokine [Internet]. Elsevier BV; 2012 Jul;59(1):49–58. Available from: https://doi.org/10.1016/j.cyto.2012.03.012
Kehlet H, Holte K. Review of Postoperative Ileus. The American Journal of Surgery [Internet]. Elsevier BV; 2001 Nov;182(5):S3–S10. Available from: https://doi.org/10.1016/s0002-9610(01)00781-4
Bauer AJ, Boeckxstaens GE. Mechanisms of postoperative ileus. Neurogastroenterology and Motility [Internet]. Wiley; 2004 Oct;16(s2):54–60. Available from: https://doi.org/10.1111/j.1743-3150.2004.00558.x
Türler A, Moore BA, Pezzone MA, Overhaus M, Kalff JC, Bauer AJ. Colonic Postoperative Inflammatory Ileus in the Rat. Annals of Surgery [Internet]. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health); 2002 Jul;236(1):56–66. Available from: https://doi.org/10.1097/00000658-200207000-00010
Kuruba R, Fayard N, Snyder D. Epidural analgesia and laparoscopic technique do not reduce incidence of prolonged ileus in elective colon resections. The American Journal of Surgery [Internet]. Elsevier BV; 2012 Nov;204(5):613–8. Available from: https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2012.07.011
Choi HK, Lee YH, Park JP, Min K, Park H. Inflammatory Responses in the Muscle Coat of Stomach and Small Bowel in the Postoperative Ileus Model of Guinea Pig. Yonsei Medical Journal [Internet]. Yonsei University College of Medicine (KAMJE); 2013;54(6):1336. Available from: https://doi.org/10.3349/ymj.2013.54.6.1336
Schachtrupp A, Jansen M, Bertram P, Kuhlen R, Schumpelick V. Abdominelles Kompartmentsyndrom. Der Anaesthesist [Internet]. Springer Science and Business Media LLC; 2006 Jun;55(6):660–7. Available from: https://doi.org/10.1007/s00101-006-1019-2
The FO, Boeckxstaens GE, Snoek SA, Cash JL, Bennink R, LaRosa GJ, et al. Activation of the Cholinergic Anti-Inflammatory Pathway Ameliorates Postoperative Ileus in Mice. Gastroenterology [Internet]. Elsevier BV; 2007 Oct;133(4):1219–28. Available from: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2007.07.022
De Jonge WJ, The FO, van der Coelen D, Bennink RJ, Reitsma PH, van Deventer SJ, et al. Mast cell degranulation during abdominal surgery initiates postoperative ileus in mice. Gastroenterology [Internet]. Elsevier BV; 2004 Aug;127(2):535–45. Available from: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2004.04.017
Kumar A, Zanotti S, Bunnell G, Habet K, Añel R, Neumann A, et al. Interleukin-10 blunts the human inflammatory response to lipopolysaccharide without affecting the cardiovascular response. Critical Care Medicine [Internet]. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health); 2005 Feb;33(2):331–40. Available from: https://doi.org/10.1097/01.ccm.0000152229.69180.2
Jørgensen VL, Ibsen M, Andresen L, Schulzke JD, Perner A. Effects of endotoxaemia on markers of permeability, metabolism and inflammation in the large bowel of healthy subjects. Acta Anaesthesiologica Scandinavica [Internet]. Wiley; 2007 Sep;51(8):1085–92. Available from: https://doi.org/10.1111/j.1399-6576.2007.01381.x
Vanneste G, Van Nassauw L, Kalfin R, Van Colen I, Elinck E, Van Crombruggen K, et al. Jejunal cholinergic, nitrergic, and soluble guanylate cyclase activity in postoperative ileus. Surgery [Internet]. Elsevier BV; 2008 Sep;144(3):410–26. Available from: https://doi.org/10.1016/j.surg.2008.05.011
Kalia N, Bardhan KD, Reed MW, Jacob S, Brown NJ. L‐Arginine protects and exacerbates ethanol‐induced rat gastric mucosal injury. Journal of Gastroenterology and Hepatology [Internet]. Wiley; 2000 Aug;15(8):915–24. Available from: https://doi.org/10.1046/j.1440-1746.2000.02294.x
Lopez BL, Christopher TA, Griswold SK, Xin-liang M. Bench to Bedside Nitric Oxide in Emergency Medicine. Academic Emergency Medicine [Internet]. Wiley; 2000 Mar;7(3):285–93. Available from: https://doi.org/10.1111/j.1553-2712.2000.tb01081.x
De Meirelles LR, Mendes-Ribeiro AC, Santoro MM, Mendes MA, da Silva MN, Mann GE, et al. Inhibitory effects of endogenous l-arginine analogues on nitric oxide synthesis in platelets: role in platelet hyperaggregability in hypertension. Clinical and Experimental Pharmacology and Physiology [Internet]. Wiley; 2007 Dec;34(12):1267–71. Available from: https://doi.org/10.1111/j.1440-1681.2007.04712.x
Mathru M, Huda R, Solanki DR, Hays S, Lang JD. Inhaled Nitric Oxide Attenuates Reperfusion Inflammatory Responses in Humans. Anesthesiology [Internet]. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health); 2007 Feb;106(2):275–82. Available from: https://doi.org/10.1097/00000542-200702000-00015
Obermaier R, von Dobschuetz E, Muhs O, Keck T, Drognitz O, Jonas L, et al. Influence of nitric oxide on microcirculation in pancreatic ischemia/reperfusion injury: an intravital microscopic study. Transplant International [Internet]. Wiley; 2004 May 1;17(4):208–14. Available from: https://doi.org/10.1007/s00147-004-0702-y
Bai Y, Sun L, Yang T, Sun K, Chen J, Hui R. Increase in fasting vascular endothelial function after short-term oral l-arginine is effective when baseline flow-mediated dilation is low: a meta-analysis of randomized controlled trials. The American Journal of Clinical Nutrition [Internet]. Oxford University Press (OUP); 2008 Dec 3;89(1):77–84. Available from: https://doi.org/10.3945/ajcn.2008.26544
Mathie RT, Ralevic V, Moore KP, Burnstock G. Mesenteric vasodilator responses in cirrhotic rats: A role for nitric oxide. Hepatology [Internet]. Wiley; 1996 Jan;23(1):130–6. Available from: https://doi.org/10.1002/hep.510230118
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Зазначення Авторства 4.0 Міжнародна
