Порівняльна характеристика ефективності антисептичних препаратів Декасан (DECASAN) Юрія-Фарм і Кутасепт Г (CUTASEPT G) при лікуванні гнійно-запальних захворювань різної локалізації

Анотація

Актуалізація: Висока летальність як наслідок різних інфекційних ускладнень (у 42,5 % випадків є безпосередньою при-чиною), постійне збільшення частоти гнійно-запальних захворювань, а також зростання мікробної стійкості до антибактері-альних препаратів змушують шукати вирішення проблеми серед місцевих антисептиків.

Мета дослідження: Порівняти ефективність антисептиків – Декасан (DECASAN) Юрія-Фарм і Кутасепт Г (CUTASEPT G) при лікуванні гнійно-запальних захворювань різної локалізації.

Матеріали і методи: У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації. Відповідно до обраної тактики місцевої антисептичної терапії хворі були розділені на дві групи. У хворих першої досліджуваної групи (n = 15, середній вік – 49,73 ± 6,35 року) антисептична обробка проводилася лікарським засобом на основі 0,02 % декаметоксину (Декасан). У другій групі (n = 15, середній вік – 51,4 ± 5,14 року) обробка проводилася дезінфікуючим засобом (шкірним антисеп-тиком) “Кутасепт Г”. Забір матеріалу для мікробіологічного дослідження (бактеріологічний посів) проводили до початку ліку-вання, на 3 і 5 добу після початку лікування. Аналіз імовірності проводився за t-критерієм Стьюдента. Статистично значущою різницю між показниками вважали при ймовірності справедливості нульової гіпотези менше 5 % (р < 0,05).

Результати. Аналізуючи отримані результати бактеріологічного дослідження обох груп, у першій, коли застосовувався Де-касан, і в другій, після застосування Кутасепт Г, було встановлено, що на початку лікування мала місце виражена мікробна колонізація ран, що достовірно не відрізнялася у пацієнтів обох груп спостереження (p < 0,05). Мікробіологічне спостереження за перебігом гнійно-запального процесу в динаміці свідчило про значно уповільнений процес мікробного очищення в другій групі (Кутасепт Г), стан на 5 добу було lg (8,8 ± 0,4) КУО/ мл, в той час коли у пацієнтів першої групи порівняння – кількість мікро-організмів в 1 мл ранового вмісту, виражене в lg, склало (4,8 ± 0,4) КУО/ мл, що не перевищує критично допустимий рівень. Отримані показники були достовірно вищі, ніж при застосуванні Кутасепт Г (p < 0,05), що вдвічі перевищували рівень мікробної колонізації порівняно з обробкою ран 0,02 % розчином декаметоксину (p < 0,001).

Висновок. Застосування антисептика 0,02 % декаметоксину на 5 добу забезпечує зменшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів lg (4,8 ± 0,4) КУО/ мл, тобто в 1,9 раза нижче (p <0,05) порівняно з застосуванням Кутасепт Г, що створює умови для заселення нормальної мікробіотою шкіри (Corynebacterium spp., S. epidermidis).
Антисептичний препарат Декасан характеризується хорошою лікувальною здатністю завдяки високій протимікробній актив-ності, ізотониІчностиі, що дає можливість успішно застосовувати його у хворих з гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації. Крім цього, застосування Декасану сприяє швидкому очищенню ран від гнійно-некротичного вмісту та утворенню в них грануляційної тканини.